-
1 воювати за гроші
( про найманців тощо) fight for pay -
2 брудний
( про гроші тощо) dirty, foul, ( про вислів тощо) gross, nasty, obscene, vile -
3 виходити
I = вийтивих`одити1) (рухатися звідкись за межі чогось, назовні) to go out, to come out, to come forth, to walk out; ( з вагона) to alight, to get down, to get out, to step downвиходити на поверхню — to come out to the surface; геол. to outcrop; to be revealed, to come out
2) (ідучи, опинятися десь) to go, to come; to appearвиходити на вулицю — to go into the street, to go out ( of doors)
3) ( вирушати) to leave, to departвиходити в море — to put out to sea, to put out
4) ( досягати чогось) to reach; to attain; to come (to)виходити в фінал спорт. — to reach the final
5) ( переставати брати участь) to leave6) (видаватися, публікуватися) to appear, to come out, to be published; to be issued7) ( витрачатися) to run out; ( про гроші) to be spent; ( про матеріали) to be used up8) ( закінчуватися - про термін) to be upстрок вийшов — the term has come to an end; time is up
вікно виходить на вулицю — the window gives ( looks) on the street
11) ( удаватися) to come ( out), to come off, to turn out; ( траплятися) to come, to be12) ( походити) to be by origin13)виходить, (що) (вставне сл.) — it turns out ( that), it seems ( that), it appears ( that)
14)виходити за межі — to pass ( to overstep) the limits (of), to exceed the bounds (of); to transgress the bounds (of), to overstep the limits (of)
виходити з берегів — to swell, to overflow the banks
виходити з ладу — to be out of action, to break down
виходити з-під контролю — to get out of hand, to run away
виходити з себе — to be beside oneself; to lose one's temper, to fly into a rage
виходити з ужитку — to go out of use, to fall into disuse
II док. див. виходжувативиходити на роботу — to come to work, to turn up to work
в`иходитиIII в`иходити(скрізь, всюди) to go (to walk, to stroll) all over a place; to tramp about ( around), to walk a certain time ( or distance) -
4 розходитися
= розійтися1) to go away; to disperse; to go separate ways; ( один за одним) to drop away; ( про збори) to break up2) ( розлучатися) to part ( from), to part company, to part from one another; ( про подружжя) to get divorced ( from)3) ( розгалужуватися) to diverge, to branch off; (про шляхи тж.) to fork4) (про тепло, проміння) to radiate5) ( про гроші) to be spent6) ( у поглядах) to dissent ( from), to differ in opinion ( with), to disagree ( with), to fall out, to discord7) ( розкуповуватися) to be sold out8) ( розлютуватися) to fly into a temper, to let oneself go, to lose one's self-control -
5 набігати
-
6 упливати
= уплисти1) ( про плавця) to swim away; ( про корабель) to sail ( to steam) away; ( про предмети) to float away2) ( про гроші) to be spent quickly, to melt away -
7 повертати
= повернути1) to return, to give back; ( посилати назад) to send back; ( нечесно взяте) to disgorge; ( когось) to recall; ( про гроші) to repay, to pay back; ( про витрати) to reimburse; ( про майно) to restoreповертати зір комусь — to restore smb.'s eyesight
2) ( звернути) to turn (round, about); to swing; мор. to wear, to haul, to turnповертати на інший галс мор. — to tack
3) ( надати певного спрямування чомусь) to change, to turn -
8 ходити
1) to go; (пішки тж.) to walk, to go on foot; to hikeходити, важко ступаючи — to tramp
2) ( відвідувати) to go (to), to attend; ( до когось) to visit, to go to seeходити на процедури — to take treatment, to go for treatment
3) ( про потяг) to runходити під вітрилами — to sail, to go under sail
4) ( про годинник) to go5) шах. to move6) карт. to lead, to playходити з козиря — to lead a trump, to play trumps
7) ( про гроші) to pass; to circulate, to go8) -
9 накопичувати
= накопичитиto accumulate; to amass, to save up (про гроші тж.); to collect, to gather; to pile up, to hoard, to build up ( про запаси); тж. to gain -
10 переводитися
= перевестися1) ( з однієї служби на іншу) to be transferred, to be moved ( from - to)2) ( вимирати - про тварин) to die out, to disappear, to become extinct3) ( про гроші) to become exhausted -
11 повертання
с -
12 виуджувати
= виудити1) ( виловлювати вудкою) to catch, to fish out2) to extract; to worm out; ( виманювати) to coax ( out of), to wheedle ( out of); ( про гроші) to swindle ( out of) -
13 внесений
invected; ( про гроші) paid-inвнесений законопроект — introduced law, initiated legislation, introduced legislation, introduced bill
-
14 знаходитися
= знайтися1) ( відшукуватися) to be found, to turn up2) тк. док. ( не розгубитися) not to be at a loss; to find the right word to say3) тк. недок., (бути, перебувати) to be; to be located; to resideзнаходитися в дорозі — to be on one's way, to be en route
знаходитися в обігу (про гроші, товари) — to turn
знаходитися на розгляді — to be under consideration, to be pending
знаходитися у в'язниці — to be behind bars, to be inside
4) ( зміст) meaning, sense5) ( важливість) importance, significanceмати велике (мале) знаходитися — to be of great ( little) importance
надавати великого знаходитися — to attach great importance, to make much of
6) мат. value -
15 перекачувати
-
16 підзвітний
1) accountable (перед кимсь - to; за щось - for)2) ( про гроші) on account -
17 посилати
= послати( кудись) to send (to); to dispatch (to); ( для чогось) to send ( for); ( поштою) to mail, to post (to)посилати по лікаря — to fetch the doctor, to send for the doctor
посилати по щось — to send one to fetch smth.
посилати привіт — to send one's greetings ( compliments) (to); to beg ( to ask) to be remembered (to)
посилати по пошті — to mail; ( про гроші) to remit
-
18 ходити
1. yürmek2. baqmaq (дбати)3. – keçmek (про гроші)4. qatnamaq, qatnaşmaq (курсувати) -
19 циркулювати
(про кров, гроші тощо) to circulate; to revolve, to rotate -
20 Платон
Платон (справжнє ім'я Аристокл) (427, Афіни чи о-в Егіна - 347 до н. е.) - давньогрецьк. філософ, постать якого стала уособленням філософії як такої. Походив зі старовинного аристократичного роду (серед предків - останній афінський цар Кодр і уславлений реформатор Солон, один із "семи мудреців"). П. починав як поет і драматург, але вже в 20 років, завдяки Сократу і Кратилу, захопився філософією, відмовившись від поетичної творчості. Як мислитель сформувався під вирішальним впливом Сократа, після страти якого (399 р. до н. е.) переїжджає до м. Мегари, де зібрався осередок сократівських учнів. У 388 р. здійснює подорож до Пд. Італії та Сицилії, маючи на меті познайомитися з вченнями піфагорійців. У Сиракузах здобуває прихильність тирана Дионісія Старшого (той зацікавився ідеями П. щодо перетворення держави). Але невдовзі П. арештовують, передають спартанцям і виставляють для продажу на ринку рабів (о-в Егіна). Його викупив киренець Аннікерид і дарував свободу. На гроші, зібрані друзями П. для викупу (Аннікерид відмовився їх узяти), була куплена ділянка у передмісті Афін (гай героя Академа), де бл. 387 р. П. заснував власну філософську школу - Академію (див. платонізм). П. є першим в історії філософом, більша частина творчої спадщини котрого дійшла до наших днів. Але це ж створює проблему авторизації і хронологізації творів, що існують в історичній традиції під ім'ям П. (т. зв. "платонівське питання"). Корпус платонівських творів, що збереглися, обіймає 34 діалоги (з них 23 вважаються автентичними, а 11 - сумнівними), "Апологію Сократа" і 13 листів; до нього входять також "Визначення" та 7 неавтентичних діалогів Р. ізні критичні дослідження піддавали сумніву платонівське авторство щодо більшості діалогів, достеменність яких відстоювали інші. Окрему частину творчості становлять т. зв. "езотеричні", або "неписані" вчення ("Навколо Блага"), які П. вважав за можливе викладати лише усно. В останні десятиліття робилися неодноразові спроби їх реконструкції і визначення їх ролі у філософії П. Одна з найавторитетніших сучасних періодизацій (Теслеф) створення діалогів П. така: 1) ранній період (до першої поїздки на Сицилію у 388 р.) - "Апологія", початок роботи над "Державою"; 2) "академічний" період (387 - 367) - дев'ять книг "Держави", "Горгій", "Менексен", "Протагор", "Менон", "Федон", "Симпозіон", "Федр", "Евтидем", "Лісид", "Хармід", "Теетет", "Кратил". У той же час в Академії створені "Клітофонт", "Критон", "Лахет", "Алківіад І", "Феаг", "Гіппій Менший", "Йона", "Коханці", "Ериксій", "Евтифрон"; 3) "сицилійський" період, між другою і третьою поїздками на Сицилію (366 - 361) - десята книга і повна редакція "Держави", "Парменід", початок "Законів"; 4) завершальний період (360 - 347) - "Тимей", "Критій", "Софіст", "Політик", "Філеб", "Закони" і "Післязаконня", VII (автобіографічний) лист. У цей же час в академічному колі створені "Гіппій Більший", "Гіппарх", "Сизиф", "Мінос", "Демодок", "Про чесноту", "Про справедливість", "Листи". Всі ці твори вважаються Теслефом написаними за життя П., - ним особисто або під його вирішальним впливом. Виняток - "Алківіад II", "Аксиох", "Алкіона", "Визначення" Д. іалогова форма творів П. не випадкова і відповідає специфіці платонівського методу. П. розвиває і доводить до досконалості сократівське "шукаюче мислення" на противагу закінченому софістичному "вченню". Основа методу П. - це діалектика в її античному розумінні: вміння ставити питання і відшукувати на них відповіді; через аналіз свідчень досвіду і окремих опіній, що відображають речі в їх чуттєвій даності, досягати знання надчуттєвого буття. Разом з тим форма діалогу відбиває досягнуту в античному Просвітництві (софісти і Сократ) впевненість, що істина не може належати окремій свідомості і має інтерсуб'єктивний характер. її оприявнення є справою не окремої особи, а спілкування мислеників. Філософія П. охоплює безліч найважливіших тем і сюжетів, але не становить єдиної теоретичної системи. Стрижневі платонівської творчості - як життєвої, так і інтелектуальної - є намагання подолати глибоку кризу і руйнацію основ суспільного устрою, що стали ознакою епохи. П. створює грандіозну полісну утопію - зразок досконалого суспільства, завдяки чому стає засновником соціального конструктивізму у західній метафізиці. Разом з тим, вирішити проблему досконалого суспільства - того, що не є мінливим встановленням людей, а відображає природу речей, - неможливо без з'ясування сутності самого буття. Вирішення питання "що насправді є, існує?" стало визначальним для творчості Π. П. створює теорію ейдосів (ідей) як незмінних, вічних, неподільних, надчуттєвих зразків всього сущого ("ейдос" по-грецьки означає "вид", "вигляд"). Ейдоси уособлюють достеменне буття, яке є незмінним, вічно перебуває і як таке протистоїть чуттєвому світу, що весь занурений у процес нескінченного становлення. Світ ейдосів - не проста сукупність першозразків, а має свою впорядкованість. Найвищим ейдосом є ідея Блага. Всі речі цього світу - лише чуттєві відбитки ейдосів, їх недосконалі відображення. Напр., всій сукупності фізично існуючих столів відповідає ейдос стольності. Така диспозиція буття можлива тому, що існує матерія (просторовість). Вона сама не є буттям, що стоїть поряд зі світом ейдосів. П. називає її "приймальницею всього" - тим, у чому виникає чуттєва подоба безтілесного зразка (ейдоса): тобто визначає її як можливість усім речам існувати. У "Філебі" цей зв'язок набуває закінченого вигляду: божествений розум-деміург створює всі речі чуттєвого світу (Космосу), керуючись ейдосами як їх зразками, а матерію використовуючи як субстрат. Відтак поруч з власне буттям П. концептуалізує мислення про небуття, яке виступає не як просте відкидання сущого, а як іншість буття, його "інаковість" - інобуття. Онтологія становить наріжний камінь філософії П., хоча її систематична концептуальна розробка відноситься, вірогідно, до пізнього періоду платонівської творчості. Вона є теоретично необхідною основою вчення П. про державу (в обширі якого осмислюються всі інші соціальні та гуманітарні сюжети) і так само зумовлює вчення про пізнання світу. Космологічне вчення (його П. розгортає у "Тимеї") має на меті показати вкоріненість досконалої держави у структурі універсуму. Космогонія тут завершується антропогонією, а вчення про державу є одночасно вченням про гідний людини спосіб буття. Основою досконалої держави є нерозривний зв'язок і взаємообумовленість індивідуальної доброчесності і суспільної справедливості Ц. е робить етику і політику принципово неподільними. У "Державі" П. виділяє сім типів державного устрою. Перший - "царство Кроноса" - додержавне буття людей, коли ними безпосередньо керували божественні посланці. Власне держава і законодавство виникають як засоби компенсувати відсутність прямого Божого керування, що його люди втратили С. еред існуючих типів держави П. вважає два правильними (монархія, аристократія) і чотири спотвореними (тимократія, олігархія, демократія, тиранія). ("Політик" містить інший розподіл типів, близький до Аристотеля). Відповідно до кожного устрою П. виокремлює створюваний ним тип людини С. труктуру досконалої держави утворюють три класи: виробники (селяни і ремісники - ті, хто забезпечує суспільство необхідним статком), воїни-стражі (ті, хто боронить місто і забезпечує внутрішній порядок), політики-філософи (ті, хто володіє мистецтвом виховувати громадян і керувати ними). Кожному класу відповідає своя чеснота: стриманість - виробникам, мужність - воїнам, мудрість - філософам. Засадниче значення має четверта чеснота - справедливість В. она притаманна усім і покликана підтримувати існуючий порядок, залишаючи кожного у межах його соціальної ролі. Держава та її устрій уподібнюються людській душі, яка також має три головні частини (засновки): жага (бажання), запал (воля), розмисл. Вони є основними силами, котрі визначають життя душі. їм відповідають три суспільних класи, а також три головні чесноти. Залежно від переваги того чи того засновку, утворюються різні типи душі. Онтологія і вчення про душу визначають теорію пізнання П. Суб'єктом пізнання є душа, а сам процес пізнання спрямований на достеменне буття - вічне і непроминальне (світ ейдосів). Можливість його пізнати принципово відкрита тому, що сама душа як безтілесна, ідеальна сутність походить зі світу ейдосів і контактувала з ними; пізнання - це процес пригадування (анамнезис) душею своїх вражень від ейдосів. Анамнезис ускладнюється тим, що в людині душа поєднана з тілом, для якого реальністю є чуттєві сприйняття; вони заступають людині справжнє буття і навіюють хибні уявлення, від яких душі потрібно звільнитися С. итуацію пізнання П. передає образом печери, в якій знаходяться прикуті до стіни невільники, котрі бачать лише тіні речей, що проносяться повз них. Ці тіні - чуттєві враження, подоба дійсних речей, від яких слід дістатися світла безтілесного світу, щоб побачити достеменну реальність. Оскільки предметом пізнання є безтілесні сутності, то головна пізнавальна здатність - це умоглядність. В умоглядному світі є сфера "нічим не зумовлених начал усього", яка осягається таким самим безпосереднім умоспогляданням (ноезис), і сфера обумовленого, яку можливо пізнавати шляхом розсуду, розмірковування (діанойя). Досягнення знання - це сходження від меншої достовірності до більшої. Його чотири щаблі: ім'я, визначення, зображення, знання як таке ("VII лист"). Кожен ступінь є певним етапом пізнання, послідовне сходження по яких дозволяє досягти знання достеменного буття. П. відіграв ключову роль у розвитку західної метафізики: вчення про буття надало вищого онтологічного статусу конкретностям навколишнього світу, подавши все розмаїття його форм у вигляді незмінних першообразів; полісна утопія створила ідеал досконалого суспільства і обґрунтувала практику соціальних перетворень. П. мав вирішальний вплив не лише на подальшу античну думку (див. Аристотель, платонізм), а й на всю європейську філософську традицію.[br]Осн. тв.: "Держава"; "Теетет"; "Парменід"; "Тимей"; "Критій"; "Закони".
- 1
- 2
См. также в других словарях:
проїжджатися — 1 дієслово недоконаного виду їздити проїжджатися 2 дієслово недоконаного виду витратити час або гроші на дорогу рідко … Орфографічний словник української мови
ГРОШ ЦЕНА — кому, чему Ничего не стоит или стоит слишком мало. Имеется в виду, что лицо или группа лиц (Х), предмет (Z), результаты умственной деятельности (теории, концепции и т. п.) или дело (Р) не представляют собой никакой ценности, не приносят пользы.… … Фразеологический словарь русского языка
ГРОШ ЦЕНА В БАЗАРНЫЙ ДЕНЬ — кому, чему Ничего не стоит или стоит слишком мало. Имеется в виду, что лицо или группа лиц (Х), предмет (Z), результаты умственной деятельности (теории, концепции и т. п.) или дело (Р) не представляют собой никакой ценности, не приносят пользы.… … Фразеологический словарь русского языка
проїдати — а/ю, а/єш, недок., прої/сти, ї/м, їси/, док., перех. 1) Споживаючи що небудь як їжу, робити у ньому отвір. || Робити у чомусь отвір, прокушуючи, прогризаючи, прокльовуючи (про комах, птахів і т. ін.). || перен. Просочуючись крізь що небудь або… … Український тлумачний словник
чистий — а, е. 1) Не забруднений, не замазаний, без бруду, пилу і плям. || Випраний, свіжий, ще не ношений. || у знач. ім. чи/сте, того, с. Випраний, свіжий, ще не ношений одяг. || Якого тримають у чистоті; прибраний. не засмічений, охайний. || Одягнений… … Український тлумачний словник
класти — кладу/, кладе/ш, недок., перех. 1) Поміщати в що , куди небудь; розміщувати десь. || Поміщати в лікарню, клініку тощо. || Розміщувати на нічліг. || Вносити на збереження до ощадної каси, банку тощо (про гроші). || Складати що небудь в одне місце… … Український тлумачний словник
ходити — ходжу/, хо/диш, недок. 1) Ступаючи ногами, переміщатися, змінювати місце в просторі (перев. в різних напрямках) протягом певного часу (про людину або тварин); прот. стояти. || Мати здатність, бути спроможним переміщатися, ступаючи ногами. ||… … Український тлумачний словник
набігати — I наб ігати аю, аєш, док., перех., розм. Багато бігаючи, дістати що небудь або зазнати чогось. || Завагітніти (про неодружену жінку). II набіг ати а/ю, а/єш, недок., набі/гти, біжу/, біжи/ш; мин. ч. набі/г, ла, ло; док. 1) Наскакувати, натикатися … Український тлумачний словник
розходитися — I розх одитися і рідко розіхо/дитися, джуся, дишся, недок., розійти/ся, розійду/ся, розі/йдешся, док. 1) Залишаючи місце збору, перебування, іти в різні боки, місця (про всіх чи багатьох). || Іти, попрощавшись; розставатися на якийсь час. ||… … Український тлумачний словник
повиходити — ить, имо, ите, док. 1) Вийти звідки небудь назовні, за межі чогось (про всіх чи багатьох). 2) перен. Вибути звідки небудь, із чогось; залишити якийсь заклад, установу, організацію і т. ін. (про всіх чи багатьох). 3) Прийти куди небудь, опинитися… … Український тлумачний словник
упасти — I (впа/сти), упаду/, упаде/ш, док. 1) Досягти якоїсь поверхні, валячись згори вниз взагалі або з якогось предмета під дією власної ваги. || Випасти у вигляді опадів (про сніг, дощ і т. ін.). || Виділитися з атмосфери, осісти (про туман, росу і т … Український тлумачний словник